Калі юга, життя, відсутність сенсу і логіки

 Набридло прикидуватись..але вже сильно звикла..так, що вже не розумію де граю, а дей справді почуваю справжні почуття..як запрограмований робот..

мене пригнічує вся ця індустріальність..машини.швидкість,..фааст фуди..і людська байдужість..і власна байдужість..

сьогодні дійшла висновку, що в 21 столітті людство – то суцільний шашлик, пронизаний радіо, теле-хвилями, адже вони скрізь..і постійно..а це страшно..брр..

але на жаль, не найстрашніше...це не єдиний шампур сучасного суспільства...куди гірше – брехня..відсутність справжніх мрій..і поневіряння..вони скрізь(

ніхто вже ні в що не вірить..майже..

моя мама сказала недавно, що нема кохання..

моя книжка на це пише от що: "Влюбленность – это безумие..мы ничего не получаем взамен..и это неизбежно. С точки зрения медицины мы имеем всю симптоматику картины помешательства, сопровождающегося элементами бреда и маниакальной экзальтации.

Любовь, напротив, – супердорогой продукт симбиоза разума и чувтв. Он более долговечен и устойчив. Тем не менее сохранить любовь – тяжкий труд."

геег..

дякую..я й сама до цього дійшла..

але іноді виникає таке дивне почуття і я знову заходжу на твою сторінку..і слухаю твої пісні..і знову опиняюся там..два роки тому...де мені було так тепло..хоч  і нестабільно..

після того, що сталося..тепер я й говорити з тобою не хочу..

так..зрідка просто виникає цікавість..як ти.там живеш..

хоча, по-моєму це досить прогнозовано..

гееег..

не буває "минулого кохання"..воно вічно живе в тобі десь в куточку..зліва...поховане..на цвинтарі розбитих мрій..

але чудес не буває..йому не воскреснути...